Історія гнучких дисків, або флоппі-дисків, почалася в експериментальному цеху IBM в Сан-Хосе, штат Каліфорнія у 1967 році.
SONY випустила в 1981 роції 3.5” версію, дискети яка й стала улюбленим іконічним об'єктом 80-х. Перша модифікація цієї дискети вміщувала 720 КБ, але згодом її ємність була розширена до 1.44 МБ.
Гра DOOM стала однією з найпопулярніших ігор серед усіх, коли-небудь випущених на дискетах. Сьогодні вона належить до рідкісних колекційних предметів.
Історія дискет завершується в березні 2011 року, коли SONY оголосили про припинення їх випуску, на зміну яким прийшли не тільки CD-диски, а також USB-накопичувачі. Але, як це часто буває, технологія не померла повністю.
Фірма Toshiba в жовтні 2014 року перепроєктувала свій завод з випуску дискет на овочеву ферму.
Станом на 2016 рік дискети 3.5″ 2HD 1.44 Мб випускалися фірмами Verbatim, TDK, EMTEC, Imation на ЄДИНОМУ тайванському заводі.
Floppy disk не здаються.
У Сан-Франциско поїздами у 2017 році управляє система на дискетах. Мова йде про муніципальну залізницю Сан-Франциско (SFMTA).
Чимала частина критичної інфраструктури по всьому світу продовжує користуватися технологіями минулого століття: ядерний щит США (SACCS) до 2019 року використовувала для передачі команд комп'ютери IBM Series/1, що випускалися в 1970-х роках, а також 8-дюймові дискети як носії інформації.
Згідно з офіційною статистикою, у 1988 році щорічно у світі продавалося 2 млрд дискет, фірма Sony продала у 2002 році 47 млн. дискет, а у 2006 році це число впало до 700 млн.
Більшість материнських плат, що випускаються для настільних персональних комп'ютерів, взагалі не містять роз'єму для підключення дисковода. З ноутбуків вбудовані дисководи повністю зникли в середині 2000-х років.
На вторинному ринку дискети досі в ходу. Підприємець Том Перскі у 2010 році скупив близько мільйона 3,5-дюймових флоппі-дискет і створив цілий бізнес з їх продажу.
Люди, яким потрібні дискети, полюють на них, а єдиний великий продавець таких накопичувачів – Floppydisk.com, якому вдалося закупити кілька мільйонів дискет – каже, що його бізнесу залишилося існувати приблизно до 2026 року.
Саме на такий час вистачить його запасів.
Термін служби деяких промислових машин, що використовують дискети, може становити від 30 до 40 років, а багатьом лише 20 років, каже Том Перскі, який керує сайтом Floppydisk.com.
Перскі продає близько 1000 дискет на день — здебільшого 3,5-дюймові, багато абсолютно нові. Він каже, що 20 або 25 років тому він міг купити контейнер дисків всього за $0,07 за штуку. Сьогодні він продає найпоширеніший тип, 3,5-дюймовий, за $1 за штуку.
Приклад «полювання» на дискети розповів Марк Некейз з компанії Necaise, який на початку 2023 року усвідомив, що у нього залишилося останні чотири дискети. Він заплатив $18 тис.дол. за вживану машину, виготовлену в 2004 році японським фахівцем з вишивального обладнання Tajima. Єдиним способом передачі дизайну з комп'ютера на машину була дискета. Коли була створена машина Tajima, дискети все ще були в масовому виробництві — і були особливо популярні в Японії.
У Японії, крім ультрасучасних швидкісних поїздів існувала обов'язкова практика використання гнучких магнітних дисків, відомих як дискети, в державних установах. Однак японське Цифрове агентство, створене в період пандемії COVID-19, вирішило усунути цей анахронізм, скасувавши 1034 нормативні акти, що вимагали використання дискет. Серед скасованих правил було й екологічне обмеження, що стосувалося переробки, а також обмеження на використання дискет у транспортних засобах. У цій країні дискети використовувалися для офіційних урядових процедур до 2022 року.
Давіт Ніазашвілі з Geosky вантажної авіакомпанії, що базується в Тбілісі, Грузія, досі використовує дискети для встановлення важливих оновлень на два 36-річних літаки Boeing 747-200.
У серпні 2020 року The Register повідомив, що літаки Boeing 747, як і раніше, отримують критичні оновлення програмного забезпечення на 3,5-дюймових дискетах.
20 штук Boeing 747-200 залишаються в експлуатації в усьому світі, і тільки у вантажній або військовій конфігурації. Військово-повітряні сили США експлуатують шість, два з них — як головний літак країни Air Force One.
Кілька інших типів комерційних літаків також використовують дискети, 747 і 767, старішими Airbus A320 і деякими бізнес-джетами, такими як Gulfstreams, побудованими до 1990-х років.
Програміст Фінн Еспен Гундерсен із Норвегії у 2015 році розповів, чому норвезькі лікарі щомісяця отримують звичайною поштою по одній 3,5" дискеті від норвезького уряду. Фінн Гундерсен працює в невеликій IT-компанії, що працює за контрактом Міністерства охорони здоров'я Норвегії.
Тривалий час усі норвезькі лікарі щомісяця отримували від уряду дискети, багато лікарів люблять свої електронні журнали MS-DOS, і через очевидну несумісність MS-DOS та WEB, вони не користувалися цією можливістю.
Враховуючи наявні історичні обмеження для доставки поштою та об'єм даних менше 1,44 МБ, — дискета є логічним вибором.
У Норвегії кожен громадянин обирає собі лікаря (за функціональною аналогією — вітчизняний дільничний лікар-терапевт). Уряд веде каталог пацієнт-лікар. Оскільки кожен пацієнт може вільно змінювати лікарів (до будь-якого лікаря, який має можливість взяти ще одного пацієнта) у будь-який час, уряд має безперервно передавати лікарям списки їхніх «основних пацієнтів».
Флоріан Крамер — режисер, який у 2009 році переніс усі номіновані на «Оскар» фільми того року на дві дискети — як коментар проти «дурної» голлівудської боротьби з цифровим піратством. Щоб усі фільми помістилися на дискети, він конвертував їх у GIF-файли з роздільною здатністю 7х3 пікселі та частотою 8 кадрів на секунду.
Оскільки в 1980-х і 1990-х роках так багато людей використовували дискети для зберігання даних на ПК, це відбилося і в графічному інтерфейсі програм. Значок дискети став позначати процес збереження даних на диск.
У будь-якому випадку, через більше ніж 50 років після появи дискет дивно, що технологія все ще з нами. Це великий успіх, і IBM по праву може пишатися винаходом цього носія.
Репост з дозволу автора - https://www.facebook.com/share/p/1a1t5BVLie/