Уже в той час я любив качати, але качати було довго навіть на тому інтернеті. А другою проблемою був запис на флешку. Я вже точно не пам’ятаю скільки коштувала година інтернету, по студентському здається 1,4 грн чи 1,7 щось таке. Зате запис інформації на флешку – 7 грн. Велика сума, яку я не міг просто так собі дозволити за якусь дурничку, за ці гроші краще було сидіти кілька годин в інтернеті.
І все це підштовхнуло мене до експериментів

По перше у мене був безкоштовний сайт на ho.ua (фірма існує і досі) на тому сайті у мене був загружений мінімальний пакет корисних програм і перше це універсальний драйвер USB для Windows 98
Коли я сідав за комп’ютер я зразу заходив на свій сайт і качав УСБ драйвер флешки і встановлював у систему. Тепер залишалося лише непомітно для оператора зігнутися і засунути флешку ззаду системного блоку який стояв під столом.
Через це я ніколи не вибирав перші два комп’ютери які стояли в оператора на виду)))
Коли флешка засунута тоді все уже можна було писати на неї. Спершу у мене була флешка на 128 мб, але дуже скоро її стало не вистачати, тому наступна флешка була уже на 256 мб з вбудованим кард- рідером під звичайну SD картку. І також скоро у мене появилася карточка на 512 мб. На той час це був дуже пристойний об’єм.
А щоб справа йшла веселіше я на кожному комп’ютері організовував приховану папку на диску D, до якої давав мережевий доступ. Також на комп’ютери встановлював модифіковану мною програму-качалку Flashget де через програму Restorator були видалені різні ресурси через що програма ставала незрозумілою, без всіляких значків і надписах на кнопках. А також я переводив програму на китайську мову і забирав все що можна з інтерфейсу. Також через програму Restorator я міняв стандартну іконку Flashget на іконку від звуку системи Windows. Потім я забирав значок звуку у системі і лишав свою качалку (згортав). Хоч там у інтерфейсі все було покоцано, я вже на пам'ять знав де додавати чергу в закачку і все це качалося в приховану мережеву папку

На другий день я приходив, сідав або на той самий комп’ютер, або на інший, не важно. Вставляв флешку і заходив на мережеву папку по імені або айпі адресу (адреси всіх комп’ютерів я знав, вони були однакові) і переписував все що скачалося.
Так я економив і час і гроші)))
Але скоро інтернет технології ADSL подешевів тож був проведений додому. Інтернет «кафе» також розширилося і переїхало на друге місце де вже стояли комп’ютери з windows XP які вже не так легко піддавалися взлому як windows 98. Та епоха закінчилася…