Я тут залишу посилання на свою статтю на фейсбук, оскільки знаю що там сидять далеко не всі люди яким цікава тема старих комп'ютерів. Але статтю можна прочитати і без реєстрації на сайті, а також подивитися фото.
А також коротко скопіюю її зміст сюди:
Раніше я уже якось згадував про цей ноутбук, він у мене був, але не робочий. І ось в кінці минулого року мені вдалося його запустити. Так от сьогоднішній допис про перший портативний комп’ютер від фірми Apple, а саме про Macintosh Portable.
Як і вся портативна техніка з 80-х років він досить габаритний, його розміри 39*36*10 см, і важить 7,3 кілограми. Ці лептопи випускали з 1989 по 1991 рік. Ціна на той час 7300 доларів США, що зараз еквівалентно 16 000 доларам. Тепер про характеристики: Процесор Motorola 68000 частота 16 Мгц, 1 мб оперативної пам’яті на платі (плюс у мене стоїть плата розширення ще на 1 мб, разом 2 мегабайти). Жорсткий диск на 40 мб та 1.44 мб дисковод на 3,5 дискети. Дисплей 9,8 дюймів монохромний але матриця активна. Роздільчаста здатність 640 на 400 пікселів. Підтримка операційних систем Mac OS від версії 6.0.4 до 7.5.5
Якщо точніше про ремонт то мені вдалося зібрати один робочий комп’ютер з трьох не робочих. Ви звичайно подумаєте, а в чому ж така складність? Складність в тому що до наших часів цих лептопів, робочих не залишилося (у яких би не проводився попередній ремонт).
У ноутбука велика материнська плата де присутні близько 30 штук електролітичних конденсаторів, які від старості усі течуть і в найгіршому випадку роз’їдають доріжки материнської плати. Материнська плата багатошарова, тож коли відбуваються пошкодження контактів внутрішніх шарів, відновити її мало реально. Але мені все ж пощастило, одну плату вдалося зремонтувати. Спершу були відпаяні всі старі конденсатори, далі плата була вимита в гарячій воді, щіткою з милом. Адже від потікших конденсаторів, вона десь на половину була покрита липким шаром чимось схожим на олію, але це електроліт, який однозначно потрібно було змити. Далі плата була продута компресором і тиждень висушена на підвіконнику у останні теплі осінні дні.
Потім були перепаяні конденсатори, до речі замінити їх потрібно було також у блоці живлення (зарядці).
Після цього ноутбук попередньо ожив, але для повноцінного запуску йому бракувало ще багато чого.
Для початку розкажу вам про дуже дивну і зараз архаїчну схему живлення цього «ноутбука».
По перше тут немає звичного всім нам включателя комп’ютера. Ніякого тумблера чи окремої кнопки, яку переключивши ти точно знаєш, що живлення «пішло по схемі». Ноутбук постійно перебуває у режимі ніби сну, і пробуджується звідти натисненням любої кнопки на клавіатурі. А виключається, тобто насправді засинає, через вибір в меню операційної системи - «shutdown». Таким чином його схема постійно перебуває під живленням. Якщо хтось трохи розуміється на електроніці то зразу собі може уявити, що тоді відбувається з ноутбуком коли від нього відключити зарядку? Схема втрачає живлення і тоді він, якось мусить повністю виключитися (але не так як це заплановано виробником). І як воно усе працювало у ті старі часи коли ці комп’ютери тільки випустили у продаж?
Схема живлення більшості ноутбуків в тому числі і сучасних виглядає грубо кажучи, паралельно. Там є зарядка, яка заряджає акумулятор і паралельно від неї працює схема ноутбука. Відбуваються дві речі одночасно, якщо акумулятор сів чи його немає тоді від зарядки просто працює схема ноутбука і все добре. А в Macintosh Portable все не так, схема живлення тут послідовна, а не паралельна. Послідовна в тому що зарядка тут тільки заряджає головний акумулятор, а сам ноутбук уже живиться від акумулятора, але не від зарядки! З цього всього випливає, що без робочого акумулятора у вас нічого не запрацює! Так як не важливо чи є у вас зарядне чи немає, без акумулятора нічого працювати не буде. Звичайно за більш як 30 років всі оригінальні акумулятори давно перетворилися на цеглу. Але на щастя вирішення проблеми є. Нам потрібно просто поставити інший акумулятор на 6 вольт і все! Акумулятор обов’язково має бути свинцево-кислотним (грубо кажучи такий тип, як в автомобілях) ніяких літій-іонних чи нікель-кадмієвих рішень. Адже тоді при зарядці ви отримаєте вибух) У час випуску цього ноутбука літій-іонних акумуляторів ще не існувало. У ноутбук чудово встановлюється акумулятор від портативних ліхтарів чи сигналізації, він трохи менший по розміру. Я припаяв спеціальні клеми на проводках, щоб підключити його. А вільне місце утрамбував пінопластом, щоб акумулятор не бовтався всередині. Також для запуску ноутбука потрібна батарейка типу «крона» Вона тут заміняє батарейку CR2032 яка стоїть у всіх сучасних комп’ютерах і зберігає налаштування CMOS. У техніці Apple CMOS пам’яті немає, але є інша енергозалежна пам'ять PROM де зберігаються різні налаштування, наприклад час годинника.
Додам ще такий цікавий момент про акумулятор, що коли він розряджався і ноутбук не стартував, люди які не підозрювали про таку дивну схему живлення ноутбука могли подумати, що справа не запуску ноутбука, через зарядку. Ніби у ній проблема і просто треба іншу. Але якщо взяти зарядку від наступних поколінь ноутбуків apple powerbook то могла статися біда. Тому що вольтажі в зарядках співпадають – 7,5 вольт, але сила струму різна, оригінальна зарядка видає тільки 1,5 ампера. Коли новіші уже мають більшу потужність. Якщо ви брали іншу зарядку на 2 ампери, це ще також було нормально. А от якщо взяти зарядку на 3 ампери… То ноутбук звичайно ж не включиться, тому що у нього мертвий головний акумулятор. Але також через цю зарадяку згорить транзистор який відповідає за зарядку акумулятора! Тому що він не розрахований на таку силу струму, аж 3 ампери. Тільки на 1,5 – 2 ампери максимум! Навіть на двох амперах транзистор буде грітися і це, як то кажуть, не додасть йому життя. Через такі маневри з зарядками ви можете знайти не робочий ноутбук, тому що хтось давно уже спалив його схему зарядки І ще раз додам що на переважній більшості ноутбуків в тому числі і сучасних, сила струму не грає ролі якщо вона не менша ніж потрібно, якщо зарядне може видати більше ніж споживає ноутбук то це навпаки добре. Але з Macintosh Portable все не так, тут схема живлення інша.
Поки я зрозумів всі ці нюанси пройшло багато часу і я передивився багато різних відео на ютуб а також прочитав різні статті. Тому зараз я дійсно радий що такий апарат вдалося запустити і він працює як треба.
Здавалося б тут уже все просто і видно світло в кінці тунелю, але з технікою від надкушеного яблука просто так не буває
Я вже писав вище, що у мене було три такі ноутбуки і я також мав надію що хоч у одного з них буде робочий жорсткий диск, але я дуже помилявся. Жорсткі диски тут використовувались з інтерфейсом SCSI, як і всюди у техніці Apple у ті роки, але замість стандартного диску з 50-ти контактним SCSI роз’ємом тут стоять диски у яких роз’єм на 34 контакти! Це зовсім не стандартні диски, крім цього ноутбука вони ніде не використовувались. Жорсткі диски для Apple спеціально виготовляла фірма Conner, яка пізніше була куплена фірмою Seagate. Отже всі три диски були мертвими, у них від часу поплив резиновий герметик між кришкою і корпусом, через що сталась розгерметизація дисків. І взагалі та резина перетворилась на щось рідке, через що відбулось забруднення внутрішніх механічних частин дисків 
Як я перевірив їх роботу? Я спаяв шлейф перехідник з 34 контактного сказі на стандартний 50 пін, схему можна знайти в інтернеті. Так я зміг перевірити ці специфічні диски, підключивши їх до звичайного контролера, але тоді я побачив, що працювати вони не будуть. Спершу я думав що зможу спаяти ще один перехідник, зворотній, щоб підключити звичайний SCSI диск на 50 контактів до 34 контактного роз’єму ноутбука. Але як виявилось це не зовсім хороше рішення. Так як рідні диски у ноутбука були спеціально розроблені з пониженим енергоспоживанням (не забуваємо що ноутбук працює від акумулятора) І якщо я б просто припаяв звичайний вінчестер то він би висаджував акумулятор ноутбука за досить короткий час( А це вже не цікаво, крім того що мені доведеться ще раз паяти перехідник з великою кількістю контактів, коли мені уже одного вистачило.І рішення було тут тільки одне, шукати електронний замінник SCSI диска, і таке рішення в природі існує і називається ця річ – BlueSCSI
BlueSCSI це пристрій який дозволяє працювати з файлами-образами на microSD картці як би це були фізичні SCSI диски. При чому на карточці пам’яті може бути кілька файлів і відповідно ваш комп’ютер буде бачити кілька фізичних дисків. BlueSCSI існують під стандартний SCSI роз’єм на 50 контактів, так і інші варіанти, наприклад зовнішній SCSI диск, або саме спеціальна версія для Macintosh Portable, яка уже має конектор на 34 контакти. Тобто все що вам потрібно це підключити BlueSCSI до ноутбука за допомогою прямого флоппі шлейфа який якраз має 34 контакти
Сам BlueSCSI в Україні знайти нереально, потрібно купувати в інтернеті своєму другу Олександру який проживає у Польщі, він мені багато в чому допоміг, окрім цього перехідника.
В інтернеті доступні образи різних систем, тож ми попробували запустити систему і досить швидко у нас все вийшло. Для цього ноутбука в Інтернеті я знайшов образи двох підходящих систем 6.0.8 і 7.0.1 Система версії 7 більш новіша і має більше функцій і можливостей. Єдина проблема в тому, що системи розповсюджуються абсолютно чистими без жодного стороннього софту. Софт знайшовся дещо пізніше. Так склалася ситуація, що мені вдалося відвідати німецький комп’ютерний фестиваль HomeCon тож там я отримав трохи програм і ігор як через емулятор зовнішнього apple дисководу так і зі справжніх фізичних дискет, вдалося гарно прокачати свій мак. Там він відпрацював повних 6 годин і деякий час навіть на акумуляторі, так як в один момент я не зауважив що зарядка була не підключена.
В закінчення статті додам ще такий цікавий факт про цей ноутбук. Як видно на фото у нього трекбол розміщено зправа, а клавіатура зліва. Все зроблено для правців, але якщо ви лівша то легко можете перекинути трекбол на ліву сторону, а клавіатуру на право. Шлейфи, які їх підключають, взаємозамінні і загалом все продумано щоб таке можна було зробити не відкрутивши жодного болтика. Взагалі ноутбук зроблений так що тут майже немає ніяких болтиків, єдині які є, кріплять жорсткий диск до металевої основи.
Отже коротко про те що робити якщо ви будете мати такий ноутбук:
- Розбираєте і відпаюєте-відкусуєте всі електроліти
- Миєте плату, сушите
- Запаюєте нові електроліти на платі і в зарядному пристрої
- Вcтавите нову батарею живлення (LEAD-ACID) і батарею живлення PRAM пам'яті типу "крона"
- Розбираєтеся з жорстким диском, цікаво чи у когось він живий?
Для проміжного тесту ноутбука після перепайки конденсаторів, живлення +6,5 вольта треба подавати на материнську плату на роз'єм підключення батареї.
Як розбирати ноутбук є багато відео, а от як розібрати зарядку я трохи постарався щоб знайти одне:
Сподіваюся ця стаття пригодиться комусь для нових подвигів.