Українська спільнота компʼютерної історії

Друга проблема - винтові передачі осей.

Як я казав, такі передачі - норм для лазера або 3д друку, але ніяк не для фрезування.

Перша думка, пошукати апгрейд - знайшов, ШВП, але це дорого і для того, хто пиляє раз на кілька місяців - безсенсовна трата.

Підійшлв креативно, як це модно зараз називати. Китайці, які це робили, вже продумали в одній з гайок крильця з отворами, хоча і без різьби.
Ідея проста - прибрати люфт пружини, максимально точно підібраними розпорками між гайками.
На отвори з середини були припаяні гайки м2.5 і вкручені гвинти з пласкими головками. Потім, післязбирання передачі, гвинти розкручувалися і впиралися в опозитну гайку.
Найважче було не пережати, щоб шаговик не клинило. Як тільки все підібрано, контрогаїв гвинти. Все. Рішення просте і дешеве, хоча потребує маніпуляцій доводки.

Притрозкрою гетинакса, кола вийшло ідеальні, так само як і квадрати.

Зміни робив тільки по XY. Координату Z залишив, впринципі, пружина виконує демпферну функцію і не перенавантажує фрезу при плунжерних операціях. Це не так критично, як при лінійних переміщеннях.


Sent from my iPhone using Tapatalk

І на останок, найпростіша річь - кабель менеджмент.
Тут все просто, купив так званий drag chain. Засунув всі кабелі від шпінделя в нього і випиляв з гетінаксу тримач для другого кінця, який надягається на кроковий двигун осі Z.
Інші кабелі прикріпив стяжками до рами або до гвинтів конструкції.


Sent from my iPhone using Tapatalk

Як бонус, ще докупив нормальний датчик для виставляння нуля осі Z. І велику кнопку аварійного останова.


Sent from my iPhone using Tapatalk