Українська спільнота компʼютерної історії

Всі сторінки наявні. Сторінки 1-73 відповідають сторінкам 1-101 оригінального видання, а сторінки 102-162 являють копію сторінок оригіналу.

Ця книжка являє собою важливу історичну цінність та стане в нагоді історикам ІТ.

В книзі описано особливості МЕОМ, які стали поштовхом до наступних вагомих досягнень киян в галузі архітектури та програмування.
Зазначені особливості дозволили промодулювати Pointers ( Pointers in programs on the computer MESM. Yuriy Yushchenko. (in en.); Pointers в програмах на "МЭСМ". Юрій Ющенко. (укр.)) на МЕОМ (перший крок до винайдення Pointers), апаратно реалізувати маніпуляції з Pointers в комп'ютері "Київ", вперше в світі включити Pointers, спискові ланцюжки і складні ієрархічні структури до мови програмування високого рівня - Адресної мови програмування.

Паралельність арифметичного процесора МЕОМ підказала вперше в світі включити та використати засоби паралелізму в Адресній мові програмування високого рівня для керування блоками асинхронного універсального комп'ютера "Київ".
Вдосконалення особливостей МЕОМ призвело до створення унікального комп'ютера "Київ", який, на відміну від інших комп'ютерів тих часів, був придатним для розв'язку задач штучного інтелекту, для реалізації баз даних та багатьох інших задач, а не лише для розрахунків.
Саме дослідження влітку 1952р. Ляпуновим О.А. програмування на МЕОМ підказало йому розробити математичний формалізм - операторний метод програмування та можливість створювати програмуючи програми (ПП) або компілятори та транслятори.

Всесвітній музей історії комп'ютерів визнав, що ПП-1 (1954р.) та ПП-2 (1955р.) являють собою перші в світі реалізації мови програмування високого рівня.
Міжнародний Інститут інженерів з електротехніки та електроніки (Institute of Electrical and Electronics Engineers, IEEE) вручив найпрестижнішу нагороду в галузі ІТ - медаль "Комп'ютерний Піонер" О.А. Ляпунову за операторний метод програмування, який сприяв зародженню мов програмування в СРСР.

Це перша монографія про перший в континентальній Європі комп'ютер.
Ці монографію було переведено та видано у США в 1953.

Це неправильне ім'я файлу. Не «без 74-101». Вміст книзи представлено повністю. Немає розриву в тексті, лише в нумерації сторінок. Перші сторінки до 73 включно взяті зі збірки творів Лебедєва 2003 року, а останні взяті з оригінальної публікації 1952 року, яку я скопіював у бібліотеці Санкт-Петербурга в 2021 році та надіслав Юрію

Паралельність арифметичного процесора МЕОМ підказала вперше в світі включити та використати засоби паралелізму

Це не та паралельність

Тут у сенсі - чи обробляються біти в багаторозрядному суматорі одночасно (паралельний АП, як у переважній більшості комп'ютерів починаючи з 1960 років і до сучасності) або працює один однобітний суматор і біти через нього проходять послідовно, як було в ранніх ЕОМ, коли залізо коштувало дорого та як часто робиться у мікрокалькуляторах (послідовний АП)

RCgoff писав: ↑22 липня 2023, 06:35 Це неправильне ім'я файлу. Не «без 74-101». Вміст книзи представлено повністю. Немає розриву в тексті, лише в нумерації сторінок. Перші сторінки до 73 включно взяті зі збірки творів Лебедєва 2003 року, а останні взяті з оригінальної публікації 1952 року, яку я скопіював у бібліотеці Санкт-Петербурга в 2021 році та надіслав Юрію

А як так вийшло, шо книга була неповна? В оригіналі були технічні характеристики?