Електроніка МК-90 та пристрої на її базі (узагальнена тема)
Додано: 28 січня 2024, 13:56
digger7
Доброго дня поважній спільноті. У зв'язку з високою розрізненносттю інформації відносно данного мікрокомпьютера, а також відсутністю обговорень в українському сегменті інтернета було вирішено створити данну тему.
МК-90 являє собою повноцінну портативну персональну мікро-ЕОМ на основі мікропроцесора з системою команд PDP-11 і вбудованим інтерпретатором мови Бейсік. Прямих зарубіжних аналогів немає. Внутрішньозаводське позначення "ПК-100", перші партії називалися "Електроніка МС-1208".
Технічні характеристики:
Фоткі тушки:
Фоткі внутрянки:
Зовнішні накопичувчі данних:
Історичний екскурс:
Залізо на базі МК-90
МК-92
Як вже було зазначено раніше, зі стокової периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотирикольоровий плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером.
Гастротест МК 90
Портативний автономний ацидогастрометр "Гастротест МК-90" для короткочасної рН-метрії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з пероральним гумовим рН-зондом з дистальним каломельним електродом порівняння.
Вимірює кислотність у межах від 1,1 до 9,2 рН у трьох точках шлунково-кишкового тракту в одного пацієнта. Період вимірювання кислотності – 1 хвилина. Тривалість дослідження – до 2-х годин.
Дані обстеження запам'ятовуються та відображаються на екрані дисплея у цифровому та графічному зображенні. Обробка одержаних результатів здійснюється вручну. Є можливість підключення приладу до комп'ютера з обробкою отриманих результатів та формуванням бази даних.
Апарат призначений для дослідження КФЗ у поліклініках, кабінетах функціональної діагностики. Можливість роботи приладу в автономному режимі дозволить використовувати його для дослідження КФЗ у хворих, які перебувають у нетранспортабельному стані.
Розробка та виробництво НВП "Исток-Система". Випускався до 1995 року.
Активно використовувався для діагностики кислотозалежних захворювань та підбору лікарської терапії, наприклад, Логинов А.С., Ильченко А.А. Внутрижелудочная рН-метрия и терапия язвенной болезни антисекреторными препаратами. Методические рекомендации. - М. Департамент здравоохранения Правительства Москвы. – 1995. – 19 с.
У деяких медичних організаціях працює і зараз.
Прикроватний монітор "Біон" (обидві модифікації)
Слугував для контролю стану паціента, вимірювання таких показників як сатурація, ЧСС, температура, etc. Відомо про існування двох модифікацій - 002 та 003. Логічно було б припустити, що існує досі незадукоментована версія 001. Прилад випускався малими партіямі, відомі зразки мають двозначні номери.
Спектроаналізатор Тип ПР-90 "Приз"
Спектроаналізатор ПР-90 вироблявся НВО "Приз", Москва. Відомий екземпляр зав. номер 403 був виготовлений у 1991 році.
Габарити 255х245х95 мм, вага 3 кг. Живлення зовнішнє від БП або від 4-х елементів 1.5В.
Цікаво, що результат спектроскопії можна передати на PC через порт RS-232 для подальшої обробки за допомогою спеціального програмного забезпечення.
На відміну від багатьох інших афтермаркет пристроїв на базі МК-90, у пристрої використовується звичайний МПО-10 з деяким доопрацюванням, а не УФ-РОМ.
Термінал оператора пультовий "ТОП" - призначення та застосування невідомі. З цікавого - прошивка пристрою побудована не на базі РОМ-СМП, а на базі УФ-РОМ, що розпаяні на головній платі пристрою. Вирогідно, пристрій може конектитися з ПК за допомогою 232 порту.
Спектрометри енергії гамма-випромінювання СЕГ-М та СЕГ-2МЛ. Вироблялися на заводі "Еталон", м. Біла Церква, Україна.
Попередній відомий екземпляр із заводським номером 14 був виготовлений у липні 1995 року. Вага пристрою у зборі приблизно 3,9 кг. Мій прибор 1996 року і має серійний номер 69 ? На поточний час активно шукається датчик та документація для приладу, БП вже знайдено. Прибори часто проскакують на Віоліті по дуже адекватним прайсам.
Невідомий газоаналізатор на базі МК-90. Інформації нема, окрім однієї тушки приладу, знайденої у 21 році.
"Неожиданно в потрепанном жизнью МК90 обнаружились доработки и модуль памяти на ПЗУ, судя по которому он применялся в газоанализаторе. Увы никакой предыстории не сохранилось.
Модуль памяти на УФ ПЗУ (микросхема впаяна в плату), плата по стилю точно такая же как и в обычных СМП. Микросхема в логике в золоте и почему-то затерта, судя по тому что ее ноги немного "торчат" за контактные площадки, планировалась аналогичная в SOIC. Второй модуль обычный на ОЗУ, с севшей батарейкой (судя по наклейке, меняли ее в 1998г).
МК90 при включении сам загружается с СМП0 (видимо, доп.плата сама "нажимает" на кнопки), висит какое-то время и перезагружается. Иногда при этом выводится какой-то графический мусор на дисплей. При попытке загрузить другой МК90 с этого же СМП на дисплей ничего не выводится."
Документація
Документація на прилад ( схеми, мануал, керівництво користувача, документація на ІСки ( буде поповнюватися) https://drive.google.com/drive/folders/ ... drive_link
Корисні лінки та інша інфа (повповнюється)
1) Інформація відносно проекта заміни СМП на СТМ32-based плату -viewtopic.php?t=213
2) ЮСБ-СМП рідер на базі АТмега8 usbasp.
Перше: купуємо ДВА програматора usbasp. Можна купувати будь-які на базі МК ATmega8.
Друге: щойно програматори приїхали, розпаковуємо обидва. Вставляємо один в USB роз'єм комп'ютера. Через диспетчер пристроїв знаходимо наш програматор та ставимо драйвера. Їх можна взяти наприклад ось тут (файл usbasp-win-driver)
Третє: з'єднуємо два програматори штатним кабелем із комплекту через штатні роз'єми.
Той, який хочемо перешивати, залишаємо лежати на столі та переводимо в режим оновлення прошивки установкою перемички (тут підписано як upgrade standby).
Четверте: завантажуємо програму avrdude. Вибираємо із списку потрібний контролер (ATmega8). Далі в полі "flash" натискаємо кнопку з трьома точками і вибираємо файл smpreaderusb.hex smpreaderusb.hex з BCBA90.zip. З ф'юзами я особисто нічого не робив, залишив за замовчуванням. Начебто все працює.
Далі все в тому ж полі "flash" натискаємо кнопку "Програмування". Як тільки воно закінчиться, з'явиться повідомлення про успіх.
Потім можна відключити програматори один від одного та зняти перемичку оновлення прошивки.
Тепер можна розпаяти шлейф нашого програматора. Нижче приведений пінаут.
Нижче наведено мануал.
3) Відеоплеер для МК-90, проект Azya GitHub проекту
4) Активний гітхабер з різними проектами по МК-90. Має конвертер зображень у бінарніки GitHub проекту
5) Мультикартрідж для МК-90. Проект напівробочій, але ідея цікава для допилу GitHub проекту
МК-90 являє собою повноцінну портативну персональну мікро-ЕОМ на основі мікропроцесора з системою команд PDP-11 і вбудованим інтерпретатором мови Бейсік. Прямих зарубіжних аналогів немає. Внутрішньозаводське позначення "ПК-100", перші партії називалися "Електроніка МС-1208".
Технічні характеристики:
► Показати
> Процесор: 16-розрядний, сумісний із DEC PDP-11
> Пам'ять: ОЗУ 16 кБ (користувачеві доступно 11824 байта у версії BASIC 1.0 або 12248 байт у версіях BASIC 2.0 і 2.1), ПЗУ 32 кБ (з інтерпретатором Бейсіка)
> Дисплей: рідкокристалічний, 120 × 64 пікселів або 8 рядків по 20 символів
> Клавіатура: 63 клавіші з нестандартною розкладкою АБВГД/ABWGD.
> Живлення: 4 елементи AA або зовнішній блок живлення 220 В (Д2-37Б). Штатно - 4 нікель-кадмієвих акумулятора типу "НКГЦ-0,45 II C" або "НКГЦ-0,5-II C" 1,2 В, 450 мА * год або 500 мА * год, відповідно.
> Зарядний пристрій типу «Електроніка ЗУ-01М» для акумуляторів НКГЦ, потужність 0,6ВА
> Енергоспоживання: 5В, 0.55Вт
> Технічні умови: ТУ БКО.310.095
> Розміри: 250×100×30 мм
> Маса: не більше 700 гр
> Маса комплекту 1,6 Кг
> Пам'ять: ОЗУ 16 кБ (користувачеві доступно 11824 байта у версії BASIC 1.0 або 12248 байт у версіях BASIC 2.0 і 2.1), ПЗУ 32 кБ (з інтерпретатором Бейсіка)
> Дисплей: рідкокристалічний, 120 × 64 пікселів або 8 рядків по 20 символів
> Клавіатура: 63 клавіші з нестандартною розкладкою АБВГД/ABWGD.
> Живлення: 4 елементи AA або зовнішній блок живлення 220 В (Д2-37Б). Штатно - 4 нікель-кадмієвих акумулятора типу "НКГЦ-0,45 II C" або "НКГЦ-0,5-II C" 1,2 В, 450 мА * год або 500 мА * год, відповідно.
> Зарядний пристрій типу «Електроніка ЗУ-01М» для акумуляторів НКГЦ, потужність 0,6ВА
> Енергоспоживання: 5В, 0.55Вт
> Технічні умови: ТУ БКО.310.095
> Розміри: 250×100×30 мм
> Маса: не більше 700 гр
> Маса комплекту 1,6 Кг
Зовнішні накопичувчі данних:
► Показати
У якості файлового сховища зовнішнього типу є можливість одночасного підключення двох модулів пам'яті МПО-10 (так само трапляються назви СМП-0, МП-100). Збереження даних на модулях після вилучення з мікро-ЕОМ забезпечується за рахунок наявності в них літієвих батарей ФО-2016 (CR2016). Також можливе підключення док-станції "Електроніка МК-92" (для версії Бейсика 1.0 – за наявності відповідної прошивки на СМП, для версії 2.0 – за допомогою системної програми в ПЗУ). Також відомо про наявність МПП - модулів постійної пам'яті. Існує як мінімум три різних виконання, з різними платами та різними РОМ-чіпами.
Перелік стокових МП радянскьої розробки:
Стоковий МПО-10 на 10 кб
Стоковий СМП-92-1 - Модуль памяти постоянной. На нього у заводських умовах могли бути записані програми зі стандартного каталогу софта, що доступен за лінком у розділі "документація"
(Створений на базі КА1835РЕ1 - ПЗУ 16к*16, використано 6 таких ПЗУшок ( дві - у бутербродному виконанні, сумарно - 96 кб РОМ пам'яті. Контролер, який використовувався, дозволяв індексувати аж до одного мегабайта, що доволі багато навіть по сучасним міркам)
Афтермаркет РОМ на західній УФ-РОМці ТИП-1 (Фотографії ТИП-1 належать Петру Патеку, ентузіасту з Польщі, який провів величезну роботу з МК-85 та МК-90. Після початку другого вторгення (повномасштабки) видалив усю інформацію зі свого сайту.)
Афтермаркет РОМ на західній УФ-РОМці ТИП-2
Афтермаркет РОМ на західному типу контролера (тип РОМ невідомий) ТИП-3
Був знайдений у складі незадокументованого приладу для діагностики двигунів.
► Показати
Перелік стокових МП радянскьої розробки:
Стоковий МПО-10 на 10 кб
Стоковий СМП-92-1 - Модуль памяти постоянной. На нього у заводських умовах могли бути записані програми зі стандартного каталогу софта, що доступен за лінком у розділі "документація"
(Створений на базі КА1835РЕ1 - ПЗУ 16к*16, використано 6 таких ПЗУшок ( дві - у бутербродному виконанні, сумарно - 96 кб РОМ пам'яті. Контролер, який використовувався, дозволяв індексувати аж до одного мегабайта, що доволі багато навіть по сучасним міркам)
Афтермаркет РОМ на західній УФ-РОМці ТИП-1 (Фотографії ТИП-1 належать Петру Патеку, ентузіасту з Польщі, який провів величезну роботу з МК-85 та МК-90. Після початку другого вторгення (повномасштабки) видалив усю інформацію зі свого сайту.)
Афтермаркет РОМ на західній УФ-РОМці ТИП-2
Афтермаркет РОМ на західному типу контролера (тип РОМ невідомий) ТИП-3
Був знайдений у складі незадокументованого приладу для діагностики двигунів.
► Показати
"Електроніка МК-90" вироблялася мінським науково-виробничим об'єднанням "Інтеграл" із 1988-го року. Перша згадка про апарат з'явилася в журналі "Електронна промисловість" за вересень 1986 року. Крім "Інтеграла", дрібносрійним виробництвом МК-90 займався брестський завод "Цветотрон".
Мікрокомп'ютер призначався для виконання наукових, інженерних і статистичних розрахунків, побудови діаграм і графіків, складання та налагодження програм, роботи з базами даних. Рідкокристалічний дисплей дозволяв відображати досить складну графічну інформацію, а вбудований п'єзоелектричний звуковипромінювач давав можливість додавати до програми звуковий супровід. Для полегшення роботи початківцю було передбачено довідкову систему, яка надавала інформацію про більш ніж 50 команд і операторів мови Бейсік.
Модель МК-90 мала внутрішньозаводське найменування "Електроніка ПК-100", і саме цей напис з'являвся на екрані пристрою в головному меню завантаження після включення. Примірники МК-90 з першої дослідної партії мали позначення "Електроніка МС 1208", а прототип називався "Електроніка МІУ" ("Микропроцессорное информационное устройство").
Мікрокомп'ютер мав три версії вбудованого програмного забезпечення: "Бейсік 1.0", "Бейсік 2.0", "Бейсік 2.1".
У комплекті до мікрокомп'ютера йшли два змінні модулі пам'яті. Відомо 4 їх моделі: МПО-10 (найпоширеніша), СМП-90-0/1/2, МП-100 і СМП-0.
Модуль МПО-10 був реалізований на 6-ти мікросхемах оперативної пам'яті КА537РУ10Б і мав вбудовану батарею живлення, яку, для запобігання втраті інформації, необхідно було змінювати раз на рік-півтора. Об'єм пам'яті модуля становив 10 Кбайт (з них 8 доступно користувачеві). Із заводу модулі пам'яті йшли із записаними на них прикладними програмами та іграми. З іншого боку, виробництвом модулів пам'яті займалися сторонні виробники.
Оригінально, існували модулі пам'яті на 192 кб, виконані на базі ROM чипу, на який в заводських умовах було можливо записати программи з каталогу за попередньої домовленності з кінцевим користувачем.
З периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотириколірний плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером. Крім цього, на основі "Електроніки МК-90" випускалися медичні прилади "Гастротест", монітори "Біон", спектроаналізатори "Приз", пультовий термінал ТОП і цифрові спектрометри енергії гамма-випромінювання "СЕГ-М" та "СЕГ-2МЛ".
Система команд "Електроніки МК-90" сумісна з ЕОМ "Електроніка-60" (яка вважалася свого роду стандартом для радянських комп'ютерів на базі архітектури PDP-11). Цікавою особливістю реалізації апаратної частини мікрокомп'ютера було відсутність в ньому однокристалевого мікропроцесора: арифметичне і логічне пристрої, таймер та ін. були представлені окремими мікросхемами. Клавіатура мікрокомп'ютера мала багатофункціональні клавіші, що дозволяли вводити як окремі літери, а й цілі оператори. Назви додаткових функцій були нанесені на спеціальну плівкову накладку, яку можна було покласти поверх клавіатури.
Серійне виробництво МК-90 припинилося в 1992-му році, проте на замовлення пристрій вибирався як мінімум до 1996 р. У першій половині 90-х на ПЗ "Інтеграл" були спроектовані такі моделі мікрокомп'ютерів: "Електроніка (Інтеграл) МК-95" та "Електроніка МК-98". Обидва пристрої мали процесор (Е)КР1834ВМ86 (радянський аналог Intel 80C86) і були відповідно сумісні за системою команд з персональними комп'ютерами архітектури х86. У нових моделях застосовувався дисплей роздільною здатністю 240х128 пікселів (вдвічі більше, ніж у МК-90). Обсяг ОЗУ було збільшено до 128 кілобайт, підтримувалася розгалужена файлова система, були вбудовані програми відладчика-ассемблера та текстовий редактор "Блокнот".
Мікрокомп'ютер призначався для виконання наукових, інженерних і статистичних розрахунків, побудови діаграм і графіків, складання та налагодження програм, роботи з базами даних. Рідкокристалічний дисплей дозволяв відображати досить складну графічну інформацію, а вбудований п'єзоелектричний звуковипромінювач давав можливість додавати до програми звуковий супровід. Для полегшення роботи початківцю було передбачено довідкову систему, яка надавала інформацію про більш ніж 50 команд і операторів мови Бейсік.
Модель МК-90 мала внутрішньозаводське найменування "Електроніка ПК-100", і саме цей напис з'являвся на екрані пристрою в головному меню завантаження після включення. Примірники МК-90 з першої дослідної партії мали позначення "Електроніка МС 1208", а прототип називався "Електроніка МІУ" ("Микропроцессорное информационное устройство").
Мікрокомп'ютер мав три версії вбудованого програмного забезпечення: "Бейсік 1.0", "Бейсік 2.0", "Бейсік 2.1".
У комплекті до мікрокомп'ютера йшли два змінні модулі пам'яті. Відомо 4 їх моделі: МПО-10 (найпоширеніша), СМП-90-0/1/2, МП-100 і СМП-0.
Модуль МПО-10 був реалізований на 6-ти мікросхемах оперативної пам'яті КА537РУ10Б і мав вбудовану батарею живлення, яку, для запобігання втраті інформації, необхідно було змінювати раз на рік-півтора. Об'єм пам'яті модуля становив 10 Кбайт (з них 8 доступно користувачеві). Із заводу модулі пам'яті йшли із записаними на них прикладними програмами та іграми. З іншого боку, виробництвом модулів пам'яті займалися сторонні виробники.
Оригінально, існували модулі пам'яті на 192 кб, виконані на базі ROM чипу, на який в заводських умовах було можливо записати программи з каталогу за попередньої домовленності з кінцевим користувачем.
З периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотириколірний плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером. Крім цього, на основі "Електроніки МК-90" випускалися медичні прилади "Гастротест", монітори "Біон", спектроаналізатори "Приз", пультовий термінал ТОП і цифрові спектрометри енергії гамма-випромінювання "СЕГ-М" та "СЕГ-2МЛ".
Система команд "Електроніки МК-90" сумісна з ЕОМ "Електроніка-60" (яка вважалася свого роду стандартом для радянських комп'ютерів на базі архітектури PDP-11). Цікавою особливістю реалізації апаратної частини мікрокомп'ютера було відсутність в ньому однокристалевого мікропроцесора: арифметичне і логічне пристрої, таймер та ін. були представлені окремими мікросхемами. Клавіатура мікрокомп'ютера мала багатофункціональні клавіші, що дозволяли вводити як окремі літери, а й цілі оператори. Назви додаткових функцій були нанесені на спеціальну плівкову накладку, яку можна було покласти поверх клавіатури.
Серійне виробництво МК-90 припинилося в 1992-му році, проте на замовлення пристрій вибирався як мінімум до 1996 р. У першій половині 90-х на ПЗ "Інтеграл" були спроектовані такі моделі мікрокомп'ютерів: "Електроніка (Інтеграл) МК-95" та "Електроніка МК-98". Обидва пристрої мали процесор (Е)КР1834ВМ86 (радянський аналог Intel 80C86) і були відповідно сумісні за системою команд з персональними комп'ютерами архітектури х86. У нових моделях застосовувався дисплей роздільною здатністю 240х128 пікселів (вдвічі більше, ніж у МК-90). Обсяг ОЗУ було збільшено до 128 кілобайт, підтримувалася розгалужена файлова система, були вбудовані програми відладчика-ассемблера та текстовий редактор "Блокнот".
► Показати
МК-92
Як вже було зазначено раніше, зі стокової периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотирикольоровий плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером.
Гастротест МК 90
Портативний автономний ацидогастрометр "Гастротест МК-90" для короткочасної рН-метрії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з пероральним гумовим рН-зондом з дистальним каломельним електродом порівняння.
Вимірює кислотність у межах від 1,1 до 9,2 рН у трьох точках шлунково-кишкового тракту в одного пацієнта. Період вимірювання кислотності – 1 хвилина. Тривалість дослідження – до 2-х годин.
Дані обстеження запам'ятовуються та відображаються на екрані дисплея у цифровому та графічному зображенні. Обробка одержаних результатів здійснюється вручну. Є можливість підключення приладу до комп'ютера з обробкою отриманих результатів та формуванням бази даних.
Апарат призначений для дослідження КФЗ у поліклініках, кабінетах функціональної діагностики. Можливість роботи приладу в автономному режимі дозволить використовувати його для дослідження КФЗ у хворих, які перебувають у нетранспортабельному стані.
Розробка та виробництво НВП "Исток-Система". Випускався до 1995 року.
Активно використовувався для діагностики кислотозалежних захворювань та підбору лікарської терапії, наприклад, Логинов А.С., Ильченко А.А. Внутрижелудочная рН-метрия и терапия язвенной болезни антисекреторными препаратами. Методические рекомендации. - М. Департамент здравоохранения Правительства Москвы. – 1995. – 19 с.
У деяких медичних організаціях працює і зараз.
Прикроватний монітор "Біон" (обидві модифікації)
Слугував для контролю стану паціента, вимірювання таких показників як сатурація, ЧСС, температура, etc. Відомо про існування двох модифікацій - 002 та 003. Логічно було б припустити, що існує досі незадукоментована версія 001. Прилад випускався малими партіямі, відомі зразки мають двозначні номери.
Спектроаналізатор Тип ПР-90 "Приз"
Спектроаналізатор ПР-90 вироблявся НВО "Приз", Москва. Відомий екземпляр зав. номер 403 був виготовлений у 1991 році.
Габарити 255х245х95 мм, вага 3 кг. Живлення зовнішнє від БП або від 4-х елементів 1.5В.
Цікаво, що результат спектроскопії можна передати на PC через порт RS-232 для подальшої обробки за допомогою спеціального програмного забезпечення.
На відміну від багатьох інших афтермаркет пристроїв на базі МК-90, у пристрої використовується звичайний МПО-10 з деяким доопрацюванням, а не УФ-РОМ.
Термінал оператора пультовий "ТОП" - призначення та застосування невідомі. З цікавого - прошивка пристрою побудована не на базі РОМ-СМП, а на базі УФ-РОМ, що розпаяні на головній платі пристрою. Вирогідно, пристрій може конектитися з ПК за допомогою 232 порту.
Спектрометри енергії гамма-випромінювання СЕГ-М та СЕГ-2МЛ. Вироблялися на заводі "Еталон", м. Біла Церква, Україна.
Попередній відомий екземпляр із заводським номером 14 був виготовлений у липні 1995 року. Вага пристрою у зборі приблизно 3,9 кг. Мій прибор 1996 року і має серійний номер 69 ? На поточний час активно шукається датчик та документація для приладу, БП вже знайдено. Прибори часто проскакують на Віоліті по дуже адекватним прайсам.
Невідомий газоаналізатор на базі МК-90. Інформації нема, окрім однієї тушки приладу, знайденої у 21 році.
"Неожиданно в потрепанном жизнью МК90 обнаружились доработки и модуль памяти на ПЗУ, судя по которому он применялся в газоанализаторе. Увы никакой предыстории не сохранилось.
Модуль памяти на УФ ПЗУ (микросхема впаяна в плату), плата по стилю точно такая же как и в обычных СМП. Микросхема в логике в золоте и почему-то затерта, судя по тому что ее ноги немного "торчат" за контактные площадки, планировалась аналогичная в SOIC. Второй модуль обычный на ОЗУ, с севшей батарейкой (судя по наклейке, меняли ее в 1998г).
МК90 при включении сам загружается с СМП0 (видимо, доп.плата сама "нажимает" на кнопки), висит какое-то время и перезагружается. Иногда при этом выводится какой-то графический мусор на дисплей. При попытке загрузить другой МК90 с этого же СМП на дисплей ничего не выводится."
► Показати
Документація на прилад ( схеми, мануал, керівництво користувача, документація на ІСки ( буде поповнюватися) https://drive.google.com/drive/folders/ ... drive_link
► Показати
1) Інформація відносно проекта заміни СМП на СТМ32-based плату -viewtopic.php?t=213
2) ЮСБ-СМП рідер на базі АТмега8 usbasp.
► Показати
Перше: купуємо ДВА програматора usbasp. Можна купувати будь-які на базі МК ATmega8.
Друге: щойно програматори приїхали, розпаковуємо обидва. Вставляємо один в USB роз'єм комп'ютера. Через диспетчер пристроїв знаходимо наш програматор та ставимо драйвера. Їх можна взяти наприклад ось тут (файл usbasp-win-driver)
Третє: з'єднуємо два програматори штатним кабелем із комплекту через штатні роз'єми.
Той, який хочемо перешивати, залишаємо лежати на столі та переводимо в режим оновлення прошивки установкою перемички (тут підписано як upgrade standby).
1614511734.1559558027.wavgatusbaspusbisp.jpg
На тому, що вставлено у комп'ютер, цю перемичку не ставимо. Але на обох треба виставити правильні логічні рівні (перемичка output selection). Ставимо їх у положення 5v.Четверте: завантажуємо програму avrdude. Вибираємо із списку потрібний контролер (ATmega8). Далі в полі "flash" натискаємо кнопку з трьома точками і вибираємо файл smpreaderusb.hex smpreaderusb.hex з BCBA90.zip. З ф'юзами я особисто нічого не робив, залишив за замовчуванням. Начебто все працює.
Далі все в тому ж полі "flash" натискаємо кнопку "Програмування". Як тільки воно закінчиться, з'явиться повідомлення про успіх.
Потім можна відключити програматори один від одного та зняти перемичку оновлення прошивки.
Тепер можна розпаяти шлейф нашого програматора. Нижче приведений пінаут.
Capture.PNG
П'яте: Далі завантажуємо оцю програму, це власне і є читалка/писалка. Нижче наведено мануал.
► Показати
USING READER PROGRAM
====================
smpusb.exe [command] [-f filename] [options]
where command one of:
read ..... perform cartridge read to filename
write ..... perform cartridge write and verify from filename
options maybe:
-s NNN .... override SMP card size (default = 10240)
-c NNN .... redefine USB chunk size (default = 4096)
-p ....... disable low voltage warning (default = yes)
-d ....... add debug output
====================
smpusb.exe [command] [-f filename] [options]
where command one of:
read ..... perform cartridge read to filename
write ..... perform cartridge write and verify from filename
options maybe:
-s NNN .... override SMP card size (default = 10240)
-c NNN .... redefine USB chunk size (default = 4096)
-p ....... disable low voltage warning (default = yes)
-d ....... add debug output
4) Активний гітхабер з різними проектами по МК-90. Має конвертер зображень у бінарніки GitHub проекту
5) Мультикартрідж для МК-90. Проект напівробочій, але ідея цікава для допилу GitHub проекту