Українська спільнота компʼютерної історії

> Процесор: 16-розрядний, сумісний із DEC PDP-11
> Пам'ять: ОЗУ 16 кБ (користувачеві доступно 11824 байта у версії BASIC 1.0 або 12248 байт у версіях BASIC 2.0 і 2.1), ПЗУ 32 кБ (з інтерпретатором Бейсіка)
> Дисплей: рідкокристалічний, 120 × 64 пікселів або 8 рядків по 20 символів
> Клавіатура: 63 клавіші з нестандартною розкладкою АБВГД/ABWGD.
> Живлення: 4 елементи AA або зовнішній блок живлення 220 В (Д2-37Б). Штатно - 4 нікель-кадмієвих акумулятора типу "НКГЦ-0,45 II C" або "НКГЦ-0,5-II C" 1,2 В, 450 мА * год або 500 мА * год, відповідно.
> Зарядний пристрій типу «Електроніка ЗУ-01М» для акумуляторів НКГЦ, потужність 0,6ВА
> Енергоспоживання: 5В, 0.55Вт
> Технічні умови: ТУ БКО.310.095
> Розміри: 250×100×30 мм
> Маса: не більше 700 гр
> Маса комплекту 1,6 Кг

У якості файлового сховища зовнішнього типу є можливість одночасного підключення двох модулів пам'яті МПО-10 (так само трапляються назви СМП-0, МП-100). Збереження даних на модулях після вилучення з мікро-ЕОМ забезпечується за рахунок наявності в них літієвих батарей ФО-2016 (CR2016). Також можливе підключення док-станції "Електроніка МК-92" (для версії Бейсика 1.0 – за наявності відповідної прошивки на СМП, для версії 2.0 – за допомогою системної програми в ПЗУ). Також відомо про наявність МПП - модулів постійної пам'яті. Існує як мінімум три різних виконання, з різними платами та різними РОМ-чіпами.

"Електроніка МК-90" вироблялася мінським науково-виробничим об'єднанням "Інтеграл" із 1988-го року. Перша згадка про апарат з'явилася в журналі "Електронна промисловість" за вересень 1986 року. Крім "Інтеграла", дрібносрійним виробництвом МК-90 займався брестський завод "Цветотрон".

Мікрокомп'ютер призначався для виконання наукових, інженерних і статистичних розрахунків, побудови діаграм і графіків, складання та налагодження програм, роботи з базами даних. Рідкокристалічний дисплей дозволяв відображати досить складну графічну інформацію, а вбудований п'єзоелектричний звуковипромінювач давав можливість додавати до програми звуковий супровід. Для полегшення роботи початківцю було передбачено довідкову систему, яка надавала інформацію про більш ніж 50 команд і операторів мови Бейсік.

Модель МК-90 мала внутрішньозаводське найменування "Електроніка ПК-100", і саме цей напис з'являвся на екрані пристрою в головному меню завантаження після включення. Примірники МК-90 з першої дослідної партії мали позначення "Електроніка МС 1208", а прототип називався "Електроніка МІУ" ("Микропроцессорное информационное устройство").
Мікрокомп'ютер мав три версії вбудованого програмного забезпечення: "Бейсік 1.0", "Бейсік 2.0", "Бейсік 2.1".
У комплекті до мікрокомп'ютера йшли два змінні модулі пам'яті. Відомо 4 їх моделі: МПО-10 (найпоширеніша), СМП-90-0/1/2, МП-100 і СМП-0.
Модуль МПО-10 був реалізований на 6-ти мікросхемах оперативної пам'яті КА537РУ10Б і мав вбудовану батарею живлення, яку, для запобігання втраті інформації, необхідно було змінювати раз на рік-півтора. Об'єм пам'яті модуля становив 10 Кбайт (з них 8 доступно користувачеві). Із заводу модулі пам'яті йшли із записаними на них прикладними програмами та іграми. З іншого боку, виробництвом модулів пам'яті займалися сторонні виробники.
Оригінально, існували модулі пам'яті на 192 кб, виконані на базі ROM чипу, на який в заводських умовах було можливо записати программи з каталогу за попередньої домовленності з кінцевим користувачем.

З периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотириколірний плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером. Крім цього, на основі "Електроніки МК-90" випускалися медичні прилади "Гастротест", монітори "Біон", спектроаналізатори "Приз", пультовий термінал ТОП і цифрові спектрометри енергії гамма-випромінювання "СЕГ-М" та "СЕГ-2МЛ".

Система команд "Електроніки МК-90" сумісна з ЕОМ "Електроніка-60" (яка вважалася свого роду стандартом для радянських комп'ютерів на базі архітектури PDP-11). Цікавою особливістю реалізації апаратної частини мікрокомп'ютера було відсутність в ньому однокристалевого мікропроцесора: арифметичне і логічне пристрої, таймер та ін. були представлені окремими мікросхемами. Клавіатура мікрокомп'ютера мала багатофункціональні клавіші, що дозволяли вводити як окремі літери, а й цілі оператори. Назви додаткових функцій були нанесені на спеціальну плівкову накладку, яку можна було покласти поверх клавіатури.

Серійне виробництво МК-90 припинилося в 1992-му році, проте на замовлення пристрій вибирався як мінімум до 1996 р. У першій половині 90-х на ПЗ "Інтеграл" були спроектовані такі моделі мікрокомп'ютерів: "Електроніка (Інтеграл) МК-95" та "Електроніка МК-98". Обидва пристрої мали процесор (Е)КР1834ВМ86 (радянський аналог Intel 80C86) і були відповідно сумісні за системою команд з персональними комп'ютерами архітектури х86. У нових моделях застосовувався дисплей роздільною здатністю 240х128 пікселів (вдвічі більше, ніж у МК-90). Обсяг ОЗУ було збільшено до 128 кілобайт, підтримувалася розгалужена файлова система, були вбудовані програми відладчика-ассемблера та текстовий редактор "Блокнот".

МК-92

Як вже було зазначено раніше, зі стокової периферії для "Електроніки МК-90" брестським заводом "Цветотрон" випускалася док-станція "Електроніка МК-92", яка була радянським клоном Casio FX-10. Станція містила у своєму складі чотирикольоровий плоттер та вихід для запису інформації на побутовий магнітофон. Пізні моделі МК-92 оснащувалися відеовиходом на кольоровий телевізор, який, однак, у всіх відомих екземплярах так і не був реалізований. Можливість роботи з док-станцією мали тільки мікрокомп'ютери, оснащені "Бейсіком 2.0" та "Бейсіком 2.1", хоча нещодавно був виявлений патч для "Бейсіка 1.0", що дозволяє керувати плотером.
Гастротест МК 90

Портативний автономний ацидогастрометр "Гастротест МК-90" для короткочасної рН-метрії верхніх відділів шлунково-кишкового тракту з пероральним гумовим рН-зондом з дистальним каломельним електродом порівняння.
Вимірює кислотність у межах від 1,1 до 9,2 рН у трьох точках шлунково-кишкового тракту в одного пацієнта. Період вимірювання кислотності – 1 хвилина. Тривалість дослідження – до 2-х годин.
Дані обстеження запам'ятовуються та відображаються на екрані дисплея у цифровому та графічному зображенні. Обробка одержаних результатів здійснюється вручну. Є можливість підключення приладу до комп'ютера з обробкою отриманих результатів та формуванням бази даних.
Апарат призначений для дослідження КФЗ у поліклініках, кабінетах функціональної діагностики. Можливість роботи приладу в автономному режимі дозволить використовувати його для дослідження КФЗ у хворих, які перебувають у нетранспортабельному стані.

Розробка та виробництво НВП "Исток-Система". Випускався до 1995 року.

Активно використовувався для діагностики кислотозалежних захворювань та підбору лікарської терапії, наприклад, Логинов А.С., Ильченко А.А. Внутрижелудочная рН-метрия и терапия язвенной болезни антисекреторными препаратами. Методические рекомендации. - М. Департамент здравоохранения Правительства Москвы. – 1995. – 19 с.
У деяких медичних організаціях працює і зараз.
Прикроватний монітор "Біон" (обидві модифікації)

Слугував для контролю стану паціента, вимірювання таких показників як сатурація, ЧСС, температура, etc. Відомо про існування двох модифікацій - 002 та 003. Логічно було б припустити, що існує досі незадукоментована версія 001. Прилад випускався малими партіямі, відомі зразки мають двозначні номери.
Спектроаналізатор Тип ПР-90 "Приз"

Спектроаналізатор ПР-90 вироблявся НВО "Приз", Москва. Відомий екземпляр зав. номер 403 був виготовлений у 1991 році.
Габарити 255х245х95 мм, вага 3 кг. Живлення зовнішнє від БП або від 4-х елементів 1.5В.
Цікаво, що результат спектроскопії можна передати на PC через порт RS-232 для подальшої обробки за допомогою спеціального програмного забезпечення.
На відміну від багатьох інших афтермаркет пристроїв на базі МК-90, у пристрої використовується звичайний МПО-10 з деяким доопрацюванням, а не УФ-РОМ.
Термінал оператора пультовий "ТОП" - призначення та застосування невідомі. З цікавого - прошивка пристрою побудована не на базі РОМ-СМП, а на базі УФ-РОМ, що розпаяні на головній платі пристрою. Вирогідно, пристрій може конектитися з ПК за допомогою 232 порту.
Спектрометри енергії гамма-випромінювання СЕГ-М та СЕГ-2МЛ. Вироблялися на заводі "Еталон", м. Біла Церква, Україна.
Попередній відомий екземпляр із заводським номером 14 був виготовлений у липні 1995 року. Вага пристрою у зборі приблизно 3,9 кг. Мій прибор 1996 року і має серійний номер 69 ? На поточний час активно шукається датчик та документація для приладу, БП вже знайдено. Прибори часто проскакують на Віоліті по дуже адекватним прайсам.
Невідомий газоаналізатор на базі МК-90. Інформації нема, окрім однієї тушки приладу, знайденої у 21 році.
"Неожиданно в потрепанном жизнью МК90 обнаружились доработки и модуль памяти на ПЗУ, судя по которому он применялся в газоанализаторе. Увы никакой предыстории не сохранилось.
Модуль памяти на УФ ПЗУ (микросхема впаяна в плату), плата по стилю точно такая же как и в обычных СМП. Микросхема в логике в золоте и почему-то затерта, судя по тому что ее ноги немного "торчат" за контактные площадки, планировалась аналогичная в SOIC. Второй модуль обычный на ОЗУ, с севшей батарейкой (судя по наклейке, меняли ее в 1998г).
МК90 при включении сам загружается с СМП0 (видимо, доп.плата сама "нажимает" на кнопки), висит какое-то время и перезагружается. Иногда при этом выводится какой-то графический мусор на дисплей. При попытке загрузить другой МК90 с этого же СМП на дисплей ничего не выводится."

Документація на прилад ( схеми, мануал, керівництво користувача, документація на ІСки ( буде поповнюватися) https://drive.google.com/drive/folders/ ... drive_link

1) Інформація відносно проекта заміни СМП на СТМ32-based плату -viewtopic.php?t=213

2) ЮСБ-СМП рідер на базі АТмега8 usbasp. 3) Відеоплеер для МК-90, проект Azya GitHub проекту

4) Активний гітхабер з різними проектами по МК-90. Має конвертер зображень у бінарніки GitHub проекту

5) Мультикартрідж для МК-90. Проект напівробочій, але ідея цікава для допилу GitHub проекту